Skip to main content

Гімн гніздечка

Білий Бусол

Білий бусол понад Бугом

До тих пір, як

Вип’є ранок весь туман,

Як молоко,

Довгим дзьобом

Обережно чистить пір’я

Отако! Отако! Отако!

А на крученій вербі

(На тобі!)

Наче жваві вузлики

бешкетують буслики.

А за річкою

В духмяне надвечір’я

Як вже сонце зацвіте неначе мак,

Чорногуз вже чепурить на собі пір’я

Ось так! Ось так! Ось так!

А на яворі в гілках

(Треба ж так)

Наче чорні ґудзики,

Скачуть чорногузики.

Спілий захід

Зачарує як повір’я ,

Чорне з білим поєднавши на крилі,

Став лелека і ворожить щось на пір’ї

Ой люлі! Ой люлі! Ой люлі!

На калині ж на рясній

(Боже мій)

Тільки дзьобики стирчать –

Ціла жменька лелечат.

Буде день

І буде видно із подвір’я

Чисте небо,

А у небі журавля.

І впаде на землю спогад, наче пір’я

Он як! Он як! Он як!

А на крученій вербі

(На тобі!)

А на яворі в гілках

(Треба ж так!)

На калині ж на рясній

(Боже ж мій!)

А в «Гніздечку» у ліску

(Ой ку-ку!)

Схожі з лелечатками

Хлопчики з дівчатками.

Слова Михайла Басюка