Білий Бусол
Білий бусол понад Бугом
До тих пір, як
Вип’є ранок весь туман,
Як молоко,
Довгим дзьобом
Обережно чистить пір’я
Отако! Отако! Отако!
А на крученій вербі
(На тобі!)
Наче жваві вузлики
бешкетують буслики.
А за річкою
В духмяне надвечір’я
Як вже сонце зацвіте неначе мак,
Чорногуз вже чепурить на собі пір’я
Ось так! Ось так! Ось так!
А на яворі в гілках
(Треба ж так)
Наче чорні ґудзики,
Скачуть чорногузики.
Спілий захід
Зачарує як повір’я ,
Чорне з білим поєднавши на крилі,
Став лелека і ворожить щось на пір’ї
Ой люлі! Ой люлі! Ой люлі!
На калині ж на рясній
(Боже мій)
Тільки дзьобики стирчать –
Ціла жменька лелечат.
Буде день
І буде видно із подвір’я
Чисте небо,
А у небі журавля.
І впаде на землю спогад, наче пір’я
Он як! Он як! Он як!
А на крученій вербі
(На тобі!)
А на яворі в гілках
(Треба ж так!)
На калині ж на рясній
(Боже ж мій!)
А в «Гніздечку» у ліску
(Ой ку-ку!)
Схожі з лелечатками
Хлопчики з дівчатками.
Слова Михайла Басюка
